Дефолт: що це таке, чому відбувається, і як від нього захиститися?

Категорія: Фінанси та інвестиції Опубліковано: Субота, 23 березня 2019

Дефолт

Що таке дефолт простими словами? Дефолт в Росії в 1998 році - звідки взявся і як протікав? Причини і наслідки дефолту. Види дефолтів: простий і технічний. Як визначити наближення дефолту і як себе убезпечити від нього?

В нашій країні поняття «дефолт» асоціюється з подіями 1998 року, коли уряд РФ відмовилися в призначений термін погашати державні короткострокові облігації, відбувся стрибок курсу долара, заощадження громадян знецінилися, а ціни різко зросли. Однак дефолт – це більш об'ємне поняття, яке може стосуватися як цілих країн, так і окремих компаній. Про те, що таке дефолт, яким він буває, як визначити його наближення, і чим він може обернутися, поговоримо в цій статті.

Читайте також: Що таке інвестиції

Що таке дефолт

Дефолт – це відмова від виплат за боргами. Як за основною сумою заборгованості, так і за відсотками та інших зобов'язань в рамках договору з кредитором.

Є широке і вузьке поняття дефолту. Вузьке – це відмова платити кредиторам одного підприємства. Фактично це провісник банкрутства, після дефолту призначається процедура спостереження.

Широке поняття дефолту - це відмова платити борги цілої держави. Причому країна може або відмовитися повертати зовнішні запозичення, або виконувати внутрішні фінансові зобов'язання (в тому числі, наприклад, платити зарплати у бюджетній сфері), а може і ті, і інші разом.

Історія дефолтів

17 серпня 1998 року в Росії вибухнула фінансова криза, і уряд оголосив дефолт. Український уряд дефолту не оголошував, але українці все зрозуміли самі, прийшовши через кілька днів до обмінників і виявивши, що долар подорожчав в два рази, причому, купити його було практично неможливо. Імпорт подорожчав майже в два рази, а зарплати залишилися на тому ж рівні.

Як вже говорилося, Росія повною мірою зіткнулася з подібним явищем в 1998 році. Тоді бюджетний дефіцит покривався за рахунок випуску ДКО – державних короткострокових облігацій. Коли цей інструмент впроваджувався в 1997-му, ставки за такими цінними паперами були трохи вище нуля, відповідно, держава без складності розплачувалася з їх покупцями.

На початку 1998-го почалося падіння фондового ринку, і ставки по ДКО підвищилися до 19%, а до серпня – до 49,2%. Щоб гасити попередні облігації, Мінфіну доводилося випускати нові («піраміда ДКО»), а врешті-решт стало зрозуміло, що можливостей бюджету для повернення боргів власникам короткострокових цінних паперів недостатньо. 17 серпня 1998-го уряд оголосив про технічний дефолт: реструктуризації ДКО зі збільшенням терміну і зменшенням розмірів виплат по ним.

Але це далеко не перший випадок державного дефолту у світовій історії. Як стверджують вчені з Гарварда й Університету Меріленда, тільки з 1946 по 2006 рік у світі сталося 169 суверенних дефолтів. Серед країн частіше за інших дефолти переживала Іспанія - 6 разів за останні два століття. Греція майже половину своєї новітньої історії живе в стані відмови сплати за міжнародними зобов'язаннями.

Великобританія відмовилася платити за боргами перед США в 30-х роках ХХ століття (аргументувавши це дефолтом декількох американських штатів за кредитами Сполученого Королівства).

У 21-му столітті дефолти встигли пережити Еквадор, Ямайка, Греція.

Що стосується дефолтів комерційних компаній, то це майже рядове явище.

Всі причини дефолту

Незважаючи на схожість причин відмови платити за боргами між окремою фірмою і цілою державою, є і суттєві відмінності.

Причини дефолту організації

До основних причин, із-за яких компанія стає неплатоспроможною, можна віднести:

  • негативну ринкову кон'юнктуру;
  • авантюрну політику керівництва (кредитування без прорахунку ризиків);
  • різке зростання конкуренції в секторі діяльності компанії;
  • зростання простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості;
  • перебої з поставками сировини, з-за яких компанія не може вчасно виробляти і реалізовувати продукцію, щоб отримувати прибуток і розраховуватися з кредиторами та інвесторами;
  • нестабільність валютних курсів, що може спричинити за собою різке підвищення вартості імпортного обладнання/продукції необхідної для роботи організації.

Причини дефолту держави

  • незбалансована політика нарощування заборгованості (зовнішньої, внутрішньої або обох відразу)
  • різке зниження дохідної бази при зростанні витрат
  • економічна криза із-за зовнішньополітичних причин
  • різка зміна внутрішньополітичного курсу зі свідомою відмовою від виплати боргів

Види дефолту

У сучасному світі виділяють два види відмови від сплати боргів: простий і технічний.

Простий дефолт

За своєю економічною суттю це визнання юрособою свого банкрутства – повної неможливості оплати зобов'язань. Зазвичай це відбувається, коли підходить термін погашення облігацій купонних виплат, платежів за звичайними кредитами і так далі. Якщо таке трапляється, самою компанією або кредиторами ініціюється процедура спостереження, а потім банкрутства.

У випадку з державами в справу вступають міжнародні фінансові організації (наприклад, Міжнародний валютний фонд), які кредитують дефолтну країну в обмін на ті чи інші структурні зміни в економіці, приватизацію державних активів та інші заходи.

Існують дві форми простого дефолту:

  1. Суверенний дефолт – повна нездатність країни оплачувати зовнішні і внутрішні борги. Статут ООН забороняє іншим країнам застосовувати примус до зміни економічного або політичного ладу для повернення боргів в таких випадках, але раніше подібне траплялося неодноразово - найчастіше в країнах третього світу.
  2. Перехресний дефолт (крос-дефолт) – відмова платити за боргами автоматично розцінюється як дефолт і за іншими зобов'язаннями. Найчастіше застосовується в комерційній сфері, коли одній компанії надано кілька кредитних ліній. Відмова платити за однією з них автоматично припиняє дію всіх інших, навіть якщо по них платежі проводяться справно. Це дуже серйозно відбивається на кредитному рейтингу компанії, надалі вона може бути позбавлена доступу до позикових грошей. У випадках з державним дефолтом таке буває, коли держборг сформований з декількох траншів від одного і того ж джерела.

Технічний дефолт

Це нездатність оплачувати те чи інше зобов'язання в силу будь-яких тимчасових економічних труднощів. Наприклад, ви розраховували отримати виплату за контрактом, а ваш контрагент платіж затримав. І вам нічим саме зараз заплатити по кредиту. Але через кілька днів/тижнів/місяців ситуація нормалізується. Якщо з кредитом питання можна якось вирішити (домовитися з кредиторами про відстрочку, наприклад), то в разі настання терміну погашення облігацій або плати, або оголошуй технічний дефолт. Який може перетворитися в простий дефолт, якщо в осяжному майбутньому Ви так і не зможете виплатити борги, і буде ініційований процес вашого банкрутства.

Для держав технічний дефолт - набагато частіше явище, ніж дефолт суверенний. Наприклад, в 1998 році Росія не відмовилася від погашення ДКО повністю, а запропонувала наступні умови:

  • Фізособам і частині юросіб (які були за законом зобов'язані вкладати частину своїх активів в облігації) виплати зробили без змін.
  • Іншим юрособам 70% боргу конвертували з річних в 4-х і 5-річні облігації зі скороченням процентного доходу.
  • 20% боргу погасили облігаціями з нульовою прибутковістю.
  • 10% заборгованості повернули готівкою протягом 9 місяців.

Тобто вчасно в повному обсязі гроші не повернули (технічний дефолт), але виплатили в розстрочку і з трохи меншим прибутком. Це дозволило утримати економіку від повного розвалу і в короткі терміни відновити її.

Наслідки дефолту

У дефолту комерційної організації наслідки, як правило, негативні. Відмова виконувати зобов'язання, нехай навіть тимчасово, говорить про нестабільність економічного стану організації. Стає важче отримати кредит, банки в обов'язковому порядку вимагають заставне майно. Контрагенти починають більш ретельно перевіряти ваш бухгалтерський баланс, побоюються укладати з вами довгострокові контракти.

Якщо дефолт вийшов за рамки технічного, запускається процедура банкрутства компанії. У кращому випадку це закінчується реструктуризацією бізнесу, в гіршому – припиненням роботи фірми. Причому якщо в США кожне третє банкрутство закінчується відновленням роботи компанії, то в Україні лише менше 5% банкрутів залишаються на плаву.

Що стосується дефолту держави, то тут є два сценарії.

1. Негативні наслідки.

Найголовніше - падіння рівня життя населення в результаті негативних процесів в економіці. Держава протягом якогось часу не здатна повністю виконувати свої соціальні зобов'язання. Як правило, відбувається девальвація національної валюти (в Україні у 1998-му гривня по відношенню до долара впав в 2 рази), це супроводжується різким зниженням реальних доходів громадян.

Наслідком обвалу нацвалюти може стати зупинка великої кількості підприємств, особливо якщо вони зав'язані на імпортні поставки. Знекровлюється банківська система, іноземні інвестори виводять з країни свої капітали. Наростають політичні проблеми, що руйнують стабільність і економічні процеси. Проте, на відміну від комерційної організації для якої дефолт може стати крахом і повним зникненням, держава через це повністю не зникне.

2. Позитивні наслідки.

Як не дивно, у дефолту держави є і позитивні наслідки. Відмова від виплат за боргами дозволяє направити вивільнені кошти в сфери, які раніше недофінансовані – наприклад, у виробництво. В результаті кризи відмирає "хвора" частина економіки: лопаються фінансові бульбашки, йдуть з ринку компанії-одноденки.

Девальвація національної валюти дає великі переваги компаніям-експортерам, а вони, при належному контролі з боку держави, починають витягати за собою і інші сфери економіки. В звільнившіся після відходу іноземних компаній ніші приходять вітчизняні фірми, зростає конкуренція, і, як наслідок, якість товарів і послуг. Оскільки кредитори, стурбовані дефолтом, хочуть повернути хоч якісь борги, з'являється можливість для переговорів про поліпшення умов виплати зовнішнього боргу, зниження процентних ставок і так далі.

Як визначити наближення дефолту

Як для компанії, так і для держави головний провісник дефолту один: виникають складнощі з оплатою боргових зобов'язань.

У комерційних організацій падає прибуток в секторах клієнтів, які раніше вважалися стабільними. Проблеми можуть початися раптово, якщо збанкрутує який-небудь крупний клієнт, в результаті чого виникає критична дебіторська заборгованість, стягнути яку практично неможливо.

У держав кризи, як правило, пов'язані з неможливістю оплати зобов'язань за цінними паперами державного боргу. Причому під держборгом розуміється не тільки власне суверенний борг, але і корпоративний борг, оскільки більшу частину його становить заборгованість компаній з державною участю. Тому відмова однієї або декількох великих компаній оплачувати свої міжнародні борги може свідчити що насувається дефолт всієї фінансової системи.

Ще однією ознакою наближення дефолту можуть стати різкі скачки валютних курсів, які Національний банк не може купірувати протягом тривалого часу, а також загострення міжнародних відносин.

Як захистити себе від державного дефолту

Оскільки головними наслідками дефолту для населення стає знецінення національної валюти (а значить і заощаджень) та складнощі з виконанням соціальних зобов'язань державою, важливо максимально зберегти свої доходи в цей період і не втратити накопичене. Варіантів може бути кілька:

  1. Придбання валюти. Актуально безпосередньо перед кризою, коли національна валюта тільки починає знижуватися в ціні. Вловити цей момент надзвичайно важко, потрібно або мати інсайдерські джерела в банках, або просто вгадати. Після початку кризи банки, як правило, різко роздувають валютний курс, стримуючи продажі долара і євро. В часи політичної нестабільності, як наприклад у період з 2014 по 2018, рекомендується розбити свої заощадження на 3 частини: ⅓ тримати в доларах, ⅓ в євро і частину зберігати в гривнях.
  2. Вкладення коштів в нерухомість. Як тільки починається економічна нестабільність і з'являються чутки про дефолт, можна встигнути придбати житло або комерційний об'єкт за звичайною ціною. Надалі ціни спочатку підскочать, а після дефолту різко впадуть через зниження купівельного попиту. І поки вони знову почнуть підвищуватися, може пройти чимало часу. Тому придбання нерухомості – довгострокові інвестиції, воно не годиться, якщо ви збираєтеся незабаром скористатися грошима. Але житло буде цінуватися завжди, тому свої вкладення ви так чи інакше повернете.
  3. Мультивалютний рахунок в банку. Зараз не 1998 рік, вклади до 350 тис. грн гарантовані державою, а мультивалютний вклад дозволить у разі необхідності швидко перевести всі активи з грн в долари або євро. Правда, таку послугу пропонують далеко не всі кредитні установи. 
  4. Вкладення коштів в дорогоцінні метали. Золото в усі часи вважалося "тихою гаванню" під час шторму на фінансових ринках. У разі виникнення світових фінансових криз досвідчені інвестори виводять більшу частину коштів і перенаправляють в золото та інші цінні метали. Пересічним громадянам доступні наступні способи вкладення грошей в дорогоцінні метали: мірні злитки, інвестиційні монети або знеособлені металеві рахунки. А ось купувати дорогоцінні вироби (ланцюжки. сережки, кільця) не кращий варіант.
  5. Купівля цінних паперів. Цей захід підходить людям досвідченим і добре розбирається у фондовому ринку та економіці підприємств. З кризи ви можете вийти власником великих пакетів акцій, куплених буквально за безцінь. А після того, як економіка після дефолту почне відновлюватися, цінні папери також підвищаться в ціні. Але не варто забувати, що підприємство може і не вижити, а значить, в руках у вас залишиться тільки купа паперу. Про інші способи вигідного вкладення коштів читайте в статті: Куди вкласти гроші, або найвигідніші інвестиції.

Висновок

Будь-який дефолт, тобто відмова платити за позиками або погашати облігації, – серйозне потрясіння. Для компанії це великий ризик в результаті стати банкрутом і припинити існування. Для держави – небезпека того, що мільйони людей втратять свої заощадження, а економічна діяльність надовго виб'ється з нормального русла.

Дефолт може бути простим, коли відмова платити за боргами носить абсолютний характер, або технічним, коли неможлива сплата тільки в той момент, який зазначено в договорі. У випадку з державами, в основному, зустрічається технічний дефолт, а у підприємств, особливо невеликих, дефолт за боргами майже завжди закінчується банкрутством, при якому кредитори втрачають більшу частину своїх грошей.

Серед наслідків дефолту поряд з очевидними негативними (девальвація, зниження рівня життя населення, масові банкрутства компаній) можуть бути і позитивні: підвищення конкурентоспроможності власного виробника, зростання інвестицій у реальний сектор економіки, відсікання фінансових бульбашок і так далі.

Захиститися від державного дефолту можна, але для цього необхідно постійно відслідковувати ринкові тенденції і ні в якому разі не складати всі фінансові «яйця» в одну корзину, особливо гривневу.

Підписуйтесь на нашу розсилку, щоб завжди бути в курсі нових цікавих статей про заробіток і малий бізнес!

Сподобався матеріал? Будь ласка, репости!