Девальвація – що це таке, простими словами, види, причини і наслідки + як на цьому заробити

Категорія: Фінанси та інвестиції Опубліковано: П'ятниця, 29 березня 2019

Девальвація

Що таке девальвація? Чого побоюватися при знеціненні гривні і як на цьому заробити? Чим девальвація відрізняється від інфляції? Які існують види девальвації? Причини і наслідки знецінення грошей. Як підготуватися до цього фінансового явища і убезпечити себе? Розберемося докладніше в цій статті.

Знецінення національної валюти по відношенню до валют інших країн завжди б'є по кишені широким верствам населення. Тим не менш, фінансова влада різних держав періодично вдається до цієї міри. Що ж таке девальвація, як вона відбивається на економіці і коли може бути корисною?

Девальвація: що це таке, простими словами

Сучасне розуміння девальвації таке: це свідоме зниження вартості власної валюти по відношенню до інших валют. Проводить девальвацію фінансова установа, що контролює курс національної валюти (в Україні це НБУ).

Термін "девальвація" - латинського походження, " de "- зниження, "valeo" - Значення, вартість. В економіці він використовується з початку 20 століття. Спочатку в країнах, де вартість грошей була прив'язана до вартості золота («золотий стандарт»), означав скорочення вмісту дорогоцінного металу в одиниці валюти. Така девальвація особливо яскраво проявилася в роки Першої світової війни, коли країнам Антанти для повернення кредитів, взятих на покупку озброєнь, доводилося друкувати гроші, не забезпечені золотим запасом.

Після скасування золотого стандарту девальвацією називається будь-яке істотне зниження вартості національної валюти.

У побутовій сфері люди часто плутають поняття девальвація та інфляція. Причина цього в приблизно однакових наслідках: зниження купівельної спроможності нацвалюти. Однак з точки зору економіки це різні процеси. При інфляції знижується вартість грошей на внутрішньому ринку, а при девальвації – вартість національної валюти порівняно з валютами інших країн. При високому рівні імпорту товарів першої необхідності або обладнання для їх виробництва різниця для населення майже непомітна: ціни ростуть, на колишню кількість грошей можна купити меншу кількість товарів.

Девальвація в Україні

В історії нашої країни девальвація відбувалася не раз, а в останні 30 років це стало майже звичним явищем. Найяскравішими прикладами став 1998 рік, коли курс гривні по відношенню до долара впав на 275% – з 2 до 5,5 грн за долар. Протягом 2014 року и до початку 2015 року долар подорожчав на 375% з 8 грн. до 30 грн за долар, в обмінниках і зовсім до 40 грн.

Період девальвації Події
1839-1843 Заміна знецінених паперових грошей на державні кредитні квитки, забезпечені сріблом. За один срібний рубль Держава пропонувала здати 3 рубля 50 копійок старими асигнаціями.
1914-1917 До Першої Світової війни 1 паперовий рубль коштував 0,774234 г золота. Майже відразу після початку військових дій вільний обмін паперу на дорогоцінний метал був припинений. Миколаївські червінці (золоті монети) зникли з обігу. До 1916-го кількість знаходячихся в обороті рублів зросла з 2,4 мільярда до 8 мільярдів. Відповідно знизилася і купівельна спроможність рубля. Офіційно девальвація не оголошувалася.
1918-1923 За цей період сумарно рубль знецінився більше ніж в 100 мільйонів разів. Випущену тимчасовим урядом і вже знецінилася в сотні разів валюту ("керенки") змінили "совзнаки", які друкували в необмежених кількостях. В 1921 році на 100 тисяч совзнаков можна було купити стільки ж товару, скільки в 1913 році на 1 копійку. У 1922-1923 роках відбулося дві деномінації, закреслені шість нулів на грошах. І навіть після цього на 1 «радянський золотий червонець» міняли 50 000 совзнаков.
1961 Грошова реформа відбувалася у вигляді деномінації та обміну старих грошей на нові у співвідношенні 10 до 1 рубля. Однак у нових грошей забезпечення золотом збільшилося не в 10 разів, а тільки в 4,4. Курс долара також скоротився лише в 4,4 рази. Таким чином, держава девальвував рубль по відношенню до долара більш ніж в 2 рази. Це дозволило підвищити доходи від експорту, отримати більше коштів для розвитку внутрішнього виробництва і компенсувати зростання витрат на імпорт.
1989-1993

У цей період уклалося безліч подій:

  • знецінення рубля після переходу підприємств на госпрозрахунок і збільшення зарплат без забезпечення зрослого попиту;
  • грошова реформа 1990 року з вилученням великої кількості готівки, яка не призвела до очікуваного результату;
  • відмова від директивної установки курсу долара та інших іноземних валют, перехід до біржового регулювання;
  • гіперінфляція початку 90-х з знеціненням заощаджень і різким падінням курсу рубля по відношенню до долара.
Сучасна Україна
1998 В якості національної валюти гривня почала ходіння по Україні з 2 вересня 1996 року. На момент введення в обіг гривні курс НБУ склав 1,76 гривні за долар. Два роки курс тримався на позначці 2 гривні за долар, однак, після кризи 1998 року опустився до 5,5 гривні за долар.
2008 У 2008 році грянув світовий фінансово-економічний кризис. У середині жовтня курс долара почав різко зростати: на початку листопада він становив 5,8 гривень за долар, в грудні 7 гривень за долар, в січні 2009 року - 7,7 гривень за долар. Курс став вирівнюватися з початком 2009 року і до кінця року встановився на рівні 7,9-8 гривень за долар.
2014-2015

Наступною девальвацією стала девальвація, що сталася в Україні в 2014 році, в розпал політичної кризи, незадовго до зміщення Віктора Януковича з поста президента держави.

З 8 гривень за долар курс виріс спочатку до 10, потім — до 11, і вже в серпні 2014 року гривня оновила мінімуми і курс націлився на 15 гривень за долар.

А далі стався обвал гривні: вже 26 лютого курс досяг історичного мінімуму — понад 30 гривень за долар. У вуличних обмінниках при цьому валюту продавали по 40 і вище.

Але уряду все ж вдалося зупинити гривневе піке: курс повернули до позначок 24-25 гривень за долар.

 2018 До літа 2018 року курс долара на Україні тримався на рівні 26 гривень. Але приблизно з липня гривня почала дешевшати, і вже до вересня дісталася до 28 гривень за долар. Багато в чому причина в тому, що в українському бюджеті закладений середньорічний курс 29,3.

Читайте також: Дефолт: що це таке, чому відбувається, і як від нього захиститися?

Види девальвації

Девальвація може бути двох видів:

  1. Відкрита (офіційна).

    Девальвацію проводять фінансові органи країни, оголошуючи про це населенню. Знеціневшіся гроші замінюються новими, з новим номіналом. Зазвичай (але необов'язково) така девальвація супроводжується і деномінацією - зменшенням числа нулів на купюрах і на цінниках. У Україні відкрита девальвація проводилася в м'якій формі в 1961 році і в більш жорсткій – в 1990-м та 96-х роках. В Білорусії курс національної валюти в 2011 році був девальвований двічі, і в підсумку це завершилося деномінацією білоруського рубля і прив'язкою його до кошика з трьох валют.

  2. Прихована.

    Відбувається, коли має місце фінансова криза або міжнародні обмеження (наприклад, санкції). Уряд країни не вилучає незабезпечені гроші з обігу і не робить спроб зберегти курс національної валюти за рахунок валютних інтервенцій. Також до цього виду девальвації відноситься цілеспрямована, але не афішована купівля фінансовим регулятором іноземної валюти для зниження курсу власних грошей. У Україні прихована девальвація здійснювалася в 1998 році після дефолту, в 2008-му після початку світової кризи, в 2014-м. У Казахстані в 2015 році тенге після прихованої девальвації подешевшав на 89%.

Причини девальвації

У кожному разі знецінення національної валюти викликане процесами, пов'язаними з особливостями економіки країни і макроекономічними факторами. Основні причини девальвації такі:

  1. Перевищення імпорту над експортом, порушення торгового балансу країни, виникнення дефіциту грошей (доходів від експорту не вистачає на покриття закупівельних потреб). Уряд змушений друкувати свою валюту, знецінюючи її з кожним новим накладом. Водночас правильна "рукотворна" девальвація дозволяє відновити рівновагу торгового балансу, підтримавши експорт.
  2. Різке зростання інфляції. Як вже говорилося вище, інфляція і девальвація в економіці йдуть рука об руку, і один вид знецінення грошей негайно породжує інший. Повінь економіки країни незабезпеченими грошима негайно викликає падіння їх вартості і одночасно знецінює внутрішню валюту в порівнянні з іноземною.
  3. Зміцнення національної валюти в країнах з переважаючою "експортною" економікою. При ревальвації (зміцненні нац. валюти) знижується прибутковість експортних постачальників (на виручені долари вони можуть оплатити менше праці і, наприклад, сировини і матеріалів всередині країни). Це спричиняє скорочення доходів бюджету, який суттєво залежить від податкових відрахувань експортерів. У таких умовах уряду вигідніше «приопустить» свою валюту на міжнародному ринку, щоб підвищити наповнюваність бюджету.
  4. Різка зміна цін на енергоносії, дорогоцінні метали та інші товари, що становлять значну частку міжнародної торгівлі. Візьмемо будь-яку країну, що імпортує у великих кількостях нафту. Зростання цін на цей ресурс при відсутності великих резервів викличе необхідність в емісії незабезпечених грошей для покупки нафти. Поява на ринку великої кількості такої валюти неминуче призведе до її знецінення.
  5. Паніка на валютному або фінансовому ринку. Політичні або економічні події в світі часто викликають посилену скупку на біржі одних валют і цінних паперів і продаж інших. «Чорні вівторки», «чорні п'ятниці» та інші чорні дні тижня в різних країнах не раз девальвували національні валюти.

Наслідки девальвації

Знецінення своєї валюти несе для економіки як позитивні, так і негативні наслідки.

Плюси девальвації Мінуси девальвації
Зростання попиту на товари внутрішнього виробництва Зростання цін на внутрішньому ринку
Зростання конкурентоспроможності підприємств країни на зовнішньому ринку (у випадку з експортоорієнтованою економікою) Погіршення становища підприємств-імпортерів і компаній, що залежать від імпорту обладнання та матеріалів
Розвиток нових експортних напрямків Зниження довіри населення до національної валюти
Скорочення витрат золотовалютних резервів Скорочення імпорту
Знижується купівельна спроможність населення, скорочуються доходи.  

Як підготуватися до девальвації

На жаль, більшість людей дізнаються про девальвацію тоді, коли вона вже почалася – особливо це стосується прихованого знецінення валюти. В Україні громадяни з ранку дізнаються, що Долар, який вчора коштував 2/5/8/15 грн, сьогодні торгується вже по 6/8/14/29. Проте, навіть в таких умовах підготуватися до девальвації можна.

Девальвація і кредити

Для взятих до її початку гривневих кредитів девальвація – це добре. Якщо знецінення валюти відбувається в розумних межах, банки не змінюють умови вже виданих позик. У міру зростання інфляції, що виникає слідом за девальвацією, ростуть і доходи населення в гривневому вираженні (навіть якщо в абсолютному – падають). Повернути взяті у банку гроші стає простіше. Ще краще, якщо в кредит брали товар. Наприклад, купивши автомобіль в кредит за 700 000 грн до девальвації і продавши за мільйон знецінених грн, ви отримуєте 300 000 грн чистого прибутку.

А ось взяти кредит в період девальвації складно. Ставки ростуть швидше, ніж знецінюється валюта, повертати потім буде невигідно.

Те ж саме з валютними кредитами. Якщо зарплату ви отримуєте не у валюті кредиту, то при девальвації для сплати щомісячного внеску вам доведеться заробляти набагато більше грн, щоб обміняти на колишнє кількість доларів або євро. Новий кредит у валюті в Україні фізособам взяти зараз безглуздо.

Девальвація і нерухомість

Своєчасні вкладення в товари при девальвації завжди дають позитивний ефект. Якщо ж мова йде про дорогий товар – нерухомості – то економія буде ще відчутнішим. Але слід пам'ятати, що ринок нерухомості не корелює повною мірою з ринком валюти, він залежить і від інших факторів: попиту, штучної «перегрітістю» і так далі. Не завжди девальвація супроводжується зростанням цін на нерухомість, бувають і зворотні випадки. Вирішувати, купувати або продавати квартиру або будинок в розпал знецінення, слід саме виходячи зі стану ринку нерухомості, а не валюти.

Девальвація і заощадження

Під час девальвації національних валют краще за всіх відчувають себе ті, хто зберігає гроші в доларах або євро: ви прямо відчуваєте, як з кожним днем стаєте багатшими. А ось гривневим вкладникам набагато складніше. Найлогічніше зняти всі гроші і вкласти їх в нерухомість, транспорт або в іноземну валюту. Але біда в тому, що ціни на товари в процесі девальвації починають зростати (особливо на машини, які роблять переважно з імпортних комплектуючих). А обмінний курс банків далеко випереджає офіційну вартість зарубіжних грошей.

Але і це ще півбіди. Найскладніше – вгадати, чи дійсно ви маєте справу з повноцінною кризою національної валюти або курс через день-два відіграє назад. Без інсайда в урядових або фінансових колах отримати точну інформацію на цей рахунок важко. І купивши за завищеною ціною нерухомість або авто, може вийти, що завтра ви залишитеся з неліквідним майном на руках.

Якщо стоїть завдання будь-що зберегти хоча б ті гроші, які є в наявності, можна відкрити депозит з максимальною прибутковістю в одному з банків з держучастю.

Купувати побутову техніку та електроніку для збереження коштів сенсу немає – ці товари не будуть рости в ціні разом з валютою.

Часті питання по темі

Я підприємець і звик у кожній кризі шукати можливості для розвитку. Чи можна заробити на девальвації гривні?

Є кілька способів отримати вигоду від знецінення національної валюти:

  1. Укладати довгострокові договори з фіксованими цінами. Вартість своїх товарів / послуг можна спробувати вказати у валюті або прив'язати ціну до валютного курсу. Угоди з придбання товарів/ послуг, навпаки, вигідніше укладати в гривнях.
  2. Переорієнтувати свій бізнес на експортний напрямок - в періоди девальвації воно особливо вигідно. Також можна спробувати випускати продукцію, що конкурує з імпортною (остання при знецінення гривні істотно дорожчає).
  3. Якщо у вас є досвід або хороший брокер, можна спробувати зіграти на фондовому ринку. При девальвації гривні найкращі позиції мають компанії-експортери: нафтовики, хіміки, металурги.

Чи триватиме девальвація гривні в Україні?

Фактори, що викликають девальвацію нацвалюти, продовжують діяти в українській економіці. Серед них можна відзначити наступні:

  • Високий рівень відтоку капіталу з країни. В офшори виводять, як ви розумієте, не гривні. Щоб отриманий в Україні гривневий прибуток перевести за кордон, її потрібно перетворити в долари або євро. Покупка великої кількості валюти на біржі призводить до її подорожчання щодо українських грошей. Те ж саме відбувається, коли українські компанії купують активи за кордоном або оплачують іноземним контрагентам великі поставки.
  • Недовіра до національної валюти, через що населення вважає за краще позбавлятися від гривні і зберігати заощадження у валюті. У підсумку попит на долари і євро зростає, а на гривні падає.
  • Для системоутворюючих компаній (в більшості своїй – експортерів), а також для бюджету вигідна слабка гривня. Перші отримують доходи від експорту у валюті, і при девальвації колишню кількість доларів перетворюється в значно більшу кількість гривні. Це дозволяє підвищити зарплати персоналу, провести більшу кількість ремонтних робіт, реалізувати більше інвестиційних проектів. Для держави зростання гривневого прибутку компаній означає збільшення податкових надходжень.
  • Зберігається висока залежність бюджету від експорту енергоносіїв, структурні зміни в економіці не відбуваються і всерйоз не намічаються. З вищевикладених причин експортерам вигідна слабка гривня, а державі необхідна високий гривневий прибуток експортерів для виконання соціальних зобов'язань. Резерви, які могли б бути інвестовані в розвиток високотехнологічних галузей, були майже повністю витрачені під час серії попередніх криз, і зараз навряд чи хтось ризикне відносною економічною стабільністю заради віддалених за часом результатів.

Висновок

Девальвація - зниження вартості національної валюти в порівнянні з іноземними - явище завжди вимушене. Причин знецінення валюти безліч, від біржової паніки до необхідності вишукування коштів для інвестицій в розвиток власного виробництва.

В одних випадках уряд сповіщає широку громадськість про проведення девальвації, в інших – знижує підтримку власної валюти без зайвого розголосу під тиском зовнішніх обставин.

Для «експортних» економік, девальвація несе не тільки негативні наслідки, але і може стимулювати пожвавлення промисловості. Зростання вартості імпорту, неминуче при здешевленні своєї валюти, підвищує конкурентоспроможність власної економіки.

У періоди девальвації немає сенсу купувати валюту, зате можна спробувати вкластися в нерухомість або дорогоцінні метали. Також це гарний час для розвитку бізнесу, пов'язаного з експортом або імпортозаміщенням.

Підписуйтесь на нашу розсилку, щоб завжди бути в курсі нових цікавих статей про заробіток і малий бізнес!

Сподобався матеріал? Будь ласка, репости!