Блокчейн: що це розповімо простими словами
Криптовалюту сьогодні розглядають як інвестиції, можливий захисний актив і навіть як зарплату в метавсесвітах - цифрових світах, у яких можна створювати аватарів, гратися, ходити до магазинів і спілкуватися. Працездатність усіх цих систем підтримує технологія блокчейну. Що це за система і як вона працює, розповідає редакція сайту ITstatti.in.ua
Блокчейн - це база даних із транзакціями, що складається з послідовно вибудуваного ланцюжка цифрових блоків, у кожному з яких зберігається інформація про попередній і наступний блоки. Це своєрідний цифровий зошит, у якому записи незмінні завдяки механізму хешування - унікальному набору літерних і цифрових символів, де зміна одного символу тягне за собою зміну в інших блоках. Головна перевага блокчейну в його прозорості, бо кожен може ознайомитися з інформацією всередині блоків, але ніхто не в силах її змінити чи знищити.
Офіційно історія "блоків і ланцюгів" починається 31 жовтня 2008 року, коли дехто під псевдонімом Сатоші Накамото згадав блокчейн у white paper (базовому документі) про мережу першої криптовалюти - біткойна. Основоположні принципи застосування децентралізації та незмінності для обліку документів було закладено ще в 1960-1970 роках, але ближче за все до них можна віднести роботи вчених Стюарта Габера і В. Скотта Сторнетта, які в 1991 році описали схему послідовного створення блоків, у яких міститься хеш. Технологія була навіть запатентована, але стала для свого часу гелікоптером Да Вінчі - технічної можливості для реалізації ідеї не було, і інтерес до неї пропав. Термін патенту закінчився 2004 року, всього за чотири роки до появи Сатоші та його white paper.
Це цікаво - Криптовалюта: що це таке простими словами.
Як працює блокчейн
Блокчейн - це система розподіленого реєстру даних, доступна кожному учаснику цієї мережі. Наприклад, цифрова валюта, в основі роботи якої лежить блокчейн, може створюватися, переміщатися і зберігатися поза компетенцією будь-якого уряду, фінансової установи або особистого юриста, але, тим не менш, кожна транзакція записується в блокчейн і є публічною. Це своєрідна нитка Аріадни, хлібні крихти і навігатор, які ведуть будь-кого, хто бажає перевірити інформацію щодо транзакцій.
Блоки в мережі додаються за допомогою процедури майнінгу. За кожен новий блок майнер отримує винагороду, яка становить фінансову основу його діяльності. Після того як здійснено першу транзакцію, вона має бути підтверджена кількома учасниками мережі - у цьому й полягає суть децентралізації блокчейну без конкретних посередників. Це означає ще одну перевагу блокчейна перед класичною фінансовою системою - на відміну від банків блокчейн працює цілодобово і не залежить від центрального банку конкретної країни.
У 2014 році, за свідченнями, можна було намайнити аж до 1-2 біткоїнів просто на звичайному комп'ютері вдома, але щоб добути таку саму кількість біткоїнів зараз, потрібно приручити складну математику і знайти сотні відеокарт, розташованих в одному дата-центрі, які ще називають майнінговими фермами. Оскільки майнерам хочеться заробляти більше, вони прагнуть купити якомога більше спеціалізованих відеокарт, майнити на яких можна більш ефективно, ніж на умовному домашньому, нехай і потужному, комп'ютері. Брак чипів, які використовуються у відеокартах, вплинув на те, що майнери стали скуповувати 2021 року ігрові відеокарти, що підняло ціни на графічні процесори Nvidia і AMD на вторинному ринку удвічі-втричі.
Перший алгоритм роботи майнерів, зокрема й біткоїна, називали Proof-of-Work (доказ роботи). Він вимагав великої обчислювальної потужності, яку забезпечували комп'ютери. Тому зараз стали з'являтися блокчейни з алгоритмом Proof-of-Stake (доказ ставки), на якому правлять бал не машини, а валідатори - учасники мережі, які відповідають за її цілісність і підтвердження всіх транзакцій, які відбуваються в блокчейні.
P-o-W потребує багато електроенергії, дорогого та рідкісного спеціалізованого обладнання. Щоб стати валідатором P-o-S, треба мати певну кількість монет цієї мережі, закласти їх, тобто "створити stake" і поставити спеціальне програмне забезпечення. Підтверджуючи транзакції, валідатори отримують винагороду. Найяскравішим прикладом використання алгоритму P-o-W є мережа біткоїна, а альтернативою можна вважати мережу Ethereum, яка хоч і розпочиналася з використання алгоритму P-o-W, але вже перейшла на алгоритм P-o-S.
Види блокчейну
Блокчейн може бути публічною мережею, до якої може під'єднатися будь-яка людина, або приватною, яку, як правило, використовують організації, щоб уникнути втрати конфіденційних даних. Найпершим публічним блокчейном стала мережа біткоїна, потім стали з'являтися й інші публічні мережі, наприклад Ethereum, яку в липні 2015 року запустив Віталік Бутерін.
Через деякий час і корпоративний сектор звернув увагу на блокчейн. Консорціум R3, куди входять, наприклад, американська біржа Nasdaq та ірландський IT-гігант Accenture, створив блокчейн Corda, який почали використовувати переважно у фінансовому секторі. Блокчейн Hyperledger від компанії IBM почали використовувати, наприклад, у секторі розваг, скорочуючи підробку і перепродаж квитків на події, або в охороні здоров'я, щоб, з одного боку, надати доступ до даних пацієнтів, а з іншого - запобігти їхньому витоку.
Клієнтам IBM набагато простіше працювати з таким перевіреним вендором, як IBM, тому Hyperledger вельми популярний серед найбільших корпорацій. Приватні блокчейни зазвичай швидші та дешевші, а всі корпоративні дані і транзакції знаходяться в обмеженого числа учасників мережі. Щоправда, це призводить до того, що всередині приватної мережі набагато легше "змовитися і обдурити" систему і набагато складніше взаємодіяти з іншою мережею. Тож у питаннях прозорості та стійкості кожен вибирає той блокчейн, який слугує його цілям.
Де застосовують блокчейн
Блокчейн потрібен там, де важливі швидкість і надійність передавання даних - тобто практично в будь-якій сфері нашого життя: під час укладення смарт-контрактів на постачання товарів, перевірки результатів електронного голосування або роботи будь-якої криптовалюти, наприклад біткоїна.
Криптовалюта
На блокчейні працює будь-яка криптовалюта - від біткоїна та ефіріума до мемних монет на кшталт Dogecoin. Криптовалюту частіше використовують, щоб заробити на підвищеній волатильності, деякі з монет можуть за тиждень додати у вартості вдвічі, але в стратегічних планах візіонери бачать її в ролі інструменту масових грошових переказів. Уже зараз є багато спроб впровадити, наприклад, біткоїн у роздрібну торгівлю - у деяких місцях ви зможете навіть купити на нього пакет молока в супермаркеті або склянку пива в барі, тоді на вході буде легендарна вже наклейка "bitcoin accepted".
Такі класичні фінансові гіганти, як PayPal і Square, також розширюють свої криптовалютні послуги. Coinbase, стартап, який дає змогу людям купувати та продавати криптовалюти, став публічним у квітні минулого року і зараз оцінюється в $47 млрд. Серед найбільших банків світу найпрогресивнішим у плані блокчейну вже давно є JP Morgan, який ще 2017 року розробив свій блокчейн Quorum на основі мережі Ethereum.
Цифрова валюта
Деякі держави запускають пілотні проєкти зі створення цифрових валют, які працюють на блокчейні. Поки що найуспішнішим став Китай, де десяткам тисяч людей нарахували цифровий юань, яким можна розплачуватися в роздрібних точках і робити перекази. Якщо такий експеримент пройде успішно, цифровий юань з'явиться в найбільших економічних хабах країни, таких як Шанхай.
Схожі проєкти щодо цифрових валют є у багатьох юрисдикцій, включно зі США та Євросоюзом. Сінгапур, незважаючи на досить жорстке законодавство щодо криптоіндустрії, також планує запуск своєї цифрової валюти.
Смарт-контракти
Завдяки смарт-контрактам блокчейн може відстежувати весь ланцюжок поставок і перевірити оригінальність, наприклад, кавового зерна - де і ким воно було вирощено, як і коли доставлено на прилавок супермаркету. Це допомагає повністю виключити факт підробки зерна, дізнатися його свіжість і навіть перевірити відповідність його виробництва вашим етичним і моральним цінностям.
NFT
Одним із найпопулярніших криптоактивів 2021 року стали NFT (невзаємозамінні токени) у вигляді цифрового арту, який можна було купити на таких маркетплейсах, як OpenSea, Rarible тощо. Простіше кажучи, NFT - це сертифікат, який підтверджує ваші права на цифрове мистецтво: фотографії, картини, музику і навіть гіфки. Обсяги торгівлі такими NFT зросли до мільярдів доларів США, за різними прогнозами, сектор NFT до 2025 року сягне близько 20% усієї капіталізації криптоіндустрії.
Ігрова індустрія
Ще одна сфера блокчейну, яка завойовує світ, - це GameFi, класичні онлайн-ігри на телефоні або комп'ютері, які записують у транзакції на блокчейн усе, що відбувається в грі, а також встановлюють нову економіку play-to-earn (грай, щоб заробити). Один із яскравих прикладів - в'єтнамо-філіппінська гра Axie Infinity, де потрібно тренувати вигаданих монстрів і проводити з ними бої, заробляючи реальні гроші. Така механіка гри давала пересічним жителям В'єтнаму і Філіппін можливість заробляти небачені раніше гроші, до 1000$ на місяць, і влаштовувати своє життя.
Серед компаній, що займаються повноцінним впровадженням в ігри криптоекономіки і внутрішньоігрових NFT, можна виділити такі, як Enjin і Attarius Network. Ці компанії ставлять собі за мету проводити певну акселераційну програму для ігрових розробників, надаючи їм усе необхідне - фінансування у вигляді грантів і прямих інвестицій, технічний і маркетинговий консалтинг, розробку та впровадження криптоекономіки в ігри, підключення до провідних графічних рушіїв Unity і Unreal engine, на яких найбільші ігрові компанії вже створили десятки шедеврів.
Недоліки блокчейну
Як і все нове, блокчейн провокує гарячі суперечки між консерваторами і візіонерами.
Серед основних недоліків блокчейна можна виділити натягнуті стосунки постійних відвідувачів із масовими користувачами. Криптостарожили називають новачків хом'яками і лемінгами, які сподіваються розбагатіти безладним бігом у колесі криптовалют, не вдаючись у філософію концепції. Досі навіть найпересічніші речі залишаються зрозумілими здебільшого для гіків. Купівля, зберігання і продаж криптовалюти підносяться як атракціон для непосвячених, вже не кажучи про законодавчий статус криптовалют, який постійно змінюється. Без достатнього досвіду ви можете елементарно забути пароль від свого гаманця і втратити свої цифрові монети назавжди.
Незважаючи на те що у криптовалюти немає "господаря" у вигляді центральних банків, регулятори намагаються контролювати криптоіндустрію у своїх юрисдикціях і зробити її діяльність зрозумілою. Щоправда, у гонитві за систематизацією є й сумні приклади. Наприклад, Китай 2021 року повністю заборонив криптовалюту на своїй території, зокрема й з інвестиційною метою. Зайва зарегульованість виправдана тим, що навіть у публічних блокчейнах усі транзакції проводяться між анонімними користувачами. І якщо шлях криптовалюти можна вирахувати, то визначити власника гаманця майже неможливо. Особливо в тому випадку, коли відбувається так званий бартер: покупець дає продавцю криптомонети звичайним переказом, а продавець передає покупцеві реальні гроші. Ця схема - ласий шматок для шахраїв.
Звісно, це не влаштовує регуляторів, які намагаються вжити заходів щодо масового впровадження процесів KYC (know your client) - ідентифікації особистості перед тим, як людина проводить операції, і AML (anti-money laundering) - протидії відмиванню грошей. Цьому відчайдушно протистоять адепти Сатоші, які стверджують, що будь-яка деанонімізація суперечить самому духу блокчейна. Звідси і виникає головний недолік державних цифрових валют - їхня централізованість, яка призводить до того, що Центробанк може відключити гаманці незручних йому громадян.
До всього іншого криптовалюта має високу волатильність. Сьогодні капіталізація всього крипторинку становить близько $2 трлн, хоча в листопаді минулого року цей показник перевищив $3 трлн. Для зниження волатильності криптовалюти придумали стейблкоїни, наприклад, Tether (USDT), який доларом забезпечує свою капіталізацію в $78 млрд. Щоправда, і він стає об'єктом критики для скептиків, які сумніваються, що ці долари реально існують.
Перспективи блокчейну
Так, блокчейну ще періодично загрожують технологічні кризи, посилення регулювання в окремих країнах і шахраї з криптопірамідами. Але впровадження блокчейну в реальний сектор економіки, нехай поки що в її цифрову частину, все-таки відбулося. Комерційні банки вже уявляють, як частково втрачатимуть, здавалося б, вічну роль посередника. Держава, наприклад, буде безпосередньо перераховувати пенсії, допомоги та будь-які інші види грошових переказів, а також давати вигідну відсоткову ставку, обходячи банки.
Ігрова індустрія у вигляді GameFi вже зараз налічує, за різними оцінками, від 1 млрд до 2 млрд осіб, які хоча б раз встановили собі гру на блокчейні та пограли в неї. До 2025-2027 років очікується зростання до 3 млрд гравців, серед них активних гравців буде вже набагато більше. Через хайп навколо NFT і метавсесвітів з елементом гри в блокчейн-індустрію прийшли найбільші споживчі бренди, такі як Audi, Adidas і Ralph Lauren. Тож 2024 рік чекає на справжній розвиток web3 (концепція децентралізації інтернету) і цифрових світів.
Стрімко розвивається ринок децентралізованих фінансів (DeFi), який може скласти конкуренцію класичній банківській пропозиції. Люди вже інвестують у нові види цифрових активів, такі як аналоги цінних паперів (security tokens) і цифрове мистецтво у вигляді NFT. В інструментах DeFi вже зосереджено понад сотню мільярдів доларів США. Цей успіх неминуче спричинить кадровий голод у великих організаціях, які шукатимуть блокчейн-фахівців і програмістів, які знають мову C++, що використовується у створенні мереж.
Читати також - Інвестиції в інтернеті у криптовалюту
Відео
Сподобався матеріал? Будь ласка, репости!
Вітаю всіх на нашому інтернет-журналі. Я - Вольдемар Воронцовський. Цей матеріал написаний і опублікований одним з наших авторів (експертом у своїй справі). За кожною статтею стоїть досвідчений співробітник нашої команди, який перевірив матеріал на помилки і актуальність. Познайомитися з нами можна в розділі - «Редакція сайту».